МУЗИЧНИЙ КЕРІВНИК

КАБАН НАТАЛІЯ БОГДАНІВНА

МУЗИЧНИЙ КЕРІВНИК

ЛИН ЛЮДМИЛА СТЕПАНІВНА

Завдання музичних керівників для розвитку обдарованості на заняттях

з музичного виховання

- підтримувати у дітей бажання слухати музику, емоційно на неї відгукуватися, розповідати про неї;
- формувати досвід музичних вражень;
- розвивати музичні здібності;
- спонукати дітей самостійно визначати настрій, характер музичного твору, засоби музичної виразності;
- удосконалювати вміння слухати музику, розрізняти її інтонацію, змістове наповнення;
- вчити слухати та диференціювати тембри інструментів;
- вправляти в умінні визначати жанрову належність музичного твору;
- формувати здатність створювати музичний образ;
- збагачувати уявлення про композиційно-формотвірний бік музичного твору;
- розвивати бажання та вміння втілювати у творчих рухах настрій, характер музичного образу;
- підтримувати бажання дітей передавати настрій музичного твору в малюнку, театральному - - дійстві, літературній творчості.

РОЛЬ МУЗИКИ У ЖИТТІ ДИТЯЧОГО САДКА

Музичне виховання дошкільнят здійснюється не тільки під час занять, свят, розваг, але і в години дозвілля, самостійних ігор, під час прогулянок, ранкової гімнастики і т. д.

Включення музики в повсякденне життя дітей в умовах дитячого садка повинно визначатися умілим та чітким керівництвом вихователя, який, враховуючи цілі та завдання виховання, а також схильності, інтереси дітей та їх можливості, самостійно і за допомогою музичного керівника підбирає музичний репертуар, припускаючи включення його в різноманітні моменти життя дитини.

Вихователю необхідно так організувати життя дітей у групі, щоб вона стала яскравіше, різноманітніше, щоб знання, отримані дітьми у процесі навчання на музичних заняттях, різноманітні враження від навколишнього могли бути самостійно ними застосовані. З цією метою вихователь заздалегідь продумує можливі варіанти використання музики в повсякденному житті дітей, домагаючись природного, невимушеного її включення в дитячу діяльність.

Розглянемо деяке використання музики під час ігор дітей, на прогулянках,в години дозвілля, в умовах різних занять, пов'язаних з художньою діяльністю дітей.

МУЗИКА В ГОДИНИ ДОЗВІЛЛЯ

Діти люблять слухати музику не тільки під час музичних занять: також, з великим інтересом вони слухають пісні, танцювальну, інструментальну музику в грамзапису.

У дітей старшого дошкільного віку виникає інтерес до музики певного характеру, жанру, з'являються улюблені твори, які хотілося б слухати частіше. Тому так важливо мати в кожному дитячому садку електропрогравач і комплект грамплатівок із записами дитячих пісень, танців, музичних казок, інсценівок і т. д.

Вихователь повинен підтримувати інтерес дітей до музики, бажання слухати її. Його основним завданням в плані музичного виховання дітей є закріплення тих знань, умінь, навичок, які діти отримують на музичних заняттях. З цією метою він співає разом з ними знайомі пісні, займається з окремими дітьми, допомагаючи їм освоїти як складний елемент танцю, так і гру на музичних інструментах. Отже, вихователь повинен добре знати весь музичний репертуар, який розучується під час музичних занять.

У повсякденній роботі з дітьми (особливо в групах з цілодобовим перебуванням дітей) вихователю допомагають дитячі радіо-та телепередачі, в яких також звучить музика, що виконується або їх однолітками, або професійними музикантами.

Використовуючи діапроектори, фільмоскопи, вихователь може показати діафільми з музичним супроводом.

У багатьох дитячих садках організовуються поздоровлення дітей з днем народження. У такі дні музика, самостійне спів, танці дітей дуже доречні. Хлопці можуть самі скласти для свого товариша пісню, виконати танець, зіграти на музичних інструментах. Все це не тільки розвиває музичні здібності дітей, а й привчає їх піклуватися один про одного, робити і виконувати те, що приємно товаришеві.

МУЗИКА ПІД ЧАС ІГОР ДІТЕЙ

У вільний від занять час діти часто влаштовують ігри, в яких музиці відводиться значна роль. Наприклад, граючи в «концерт», «музичне заняття», «цирк» і т. д., діти згадують і виконують знайомі пісні, танці, хороводи, імпровізують, пишучи власні пісеньки і підбираючи їх на металофоні або іншому музичному інструменті.

Навіть якщо діти грають в ігри, не пов'язані з музичною тематикою, музика, різноманітне музичне супроводження у них теж може мати місце. Так, діти часто використовують різні музичні інструменти для того, щоб дати сигнал для відправлення поїзда, пароплава. Весела пісенька, що співається дітьми, може супроводжувати їх «подорож» на автомобілі. Хлопчики, граючи в «солдат», чітко марширують під звуки барабана, «акомпанують» собі, отстуківая ритмічний малюнок пісні за допомогою кубиків, паличок і т. д.

Істотну роль в музичному вихованні дітей грають музично-дидактичні ігри, які розвивають творчі здібності дитини, музичний слух, допомагають в ігровій формі засвоювати елементи нотної грамоти. Деякі з них потрібно попередньо розучувти на заняттях. У повсякденному житті вихователь, також повторює і закріплює з дітьми ці ігри і знайомить з новими.

У багатьох музично-дидактичних іграх використовуються дитячі музичні інструменти (металофон, цитра, дзвіночки, бубен, барабан, трикутник та ін.) Так, у грі на розрізнення тембру вихователь по черзі грає на різних дитячих інструментах і звертається до кожного граючому з проханням назвати інструмент, який звучав, або знайти серед карток, розкладених на столі, ту, на якій зображений цей інструмент.

Для дидактичної гри на розрізнення ритму вихователь заздалегідь готує картки з умовною записом ритмічного малюнка знайомих дітям попевок з «Музичного букваря» («Андрій-горобець», «Считалочка», «На лижах», «Я йду з квітами» Є. Тілічеевой). Перед початком гри кожен грає вибирає собі музичний інструмент (металофон, Тріоле, бубон, брязкальце і т. д.).

Вихователь показує дітям картки, на яких у вигляді чергуються прямокутників і квадратиків різного кольору, умовно позначають чверті і вісьмома, «записаний» ритм попевок . Спочатку діти прохлопивают ритмічний малюнок, зображений на картці, потім виконують його на музичних інструментах і називають попевку. Виграє той, хто правильно назве більшу кількість попевок.

За допомогою магнітофона, електропрогравач можна організувати гру на розрізнення характеру танцювальної музики. Слухаючи танцювальну музику в грамзапису, діти намагаються визначити, що це - полька, вальс або російська плясовая. Визначити характер музики іноді допомагають руху під неї. Рухаючись під музику, діти як би перевіряють, чи правильно вони назвали танець, чи підходять їх руху до даної музиці.

МУЗИКА НА ПРОГУЛЯНЦІ

Музика робить свій виховний вплив і під час прогулянок дітей, стимулює їх активність, самостійність, викликає різні емоційні переживання, створює гарний на будову, оживляє накопичені враження.

Найбільш доцільними для музичних проявів дітей на прогулянках, зазвичй є літній період. У цей час на дитячій ділянці організовуються цікаві ігри, на яких діти можуть самостійно, або разом з вихователем водити хороводи, співати улюблені пісні.

На прогулянці вихователь допомагає організувати рухливі ігри із співом.

Граючи в такі ігри, як «хованки», «салочки», перед початком діти обов'язково вибирають ведучого. Тому з ними добре заздалегідь вивчити декілька нескладних счіталочек, наприклад «Кінь баский», «Цинци-Бринці, балалайка», «Зайчик білий, куди бігав» та ін Діти з задоволенням будуть використовувати їх у своїх іграх.

Влітку на прогулянку можна захопити дитячі музичні інструменти, надавши дітям можливість імпровізувати, виконуючи нескладні мелодії. При наявності певних навичок гри на інструментах об'єднуватися в ансамбль.

Музично-дидактичні ігри під час прогулянок також мають місце, але тут більшу перевагу слід віддавати рухливим іграм, таким, як «Дізнайся по голосу», «Тихіше-голосніше в бубон бий» Є. Тілічеевой та ін Цікаво можна провести гру на розрізнення тембру музичних інструментів («На чому граємо?» Є. Тілічеевой).

Вихователь повинен заздалегідь продумати проведення прогулянки так, щоб було цікаво всім дітям, пам'ятати про те що активне музикування дітей на прогулянці залежить від того, наскільки міцно оволоділи діти музичним репертуаром і можуть самостійно його виконати. Успіх цієї роботи дуже залежить від активності вихователя і від встановлення ним тісного контакту в роботі вихователя і музичного керівника.

МУЗИКА НА ХУДОЖНІХ ЗАНЯТТЯХ

На заняттях ознайомлення з художньою літературою, образотворчою діяльністю музика також може знайти широке застосування. Знайомлячи дітей з російськими народними казками «Кіт, півень і лисиця», «сестричка Оленка і братик Іванко», «Колобок» та ін, вихователь супроводжує свою розповідь виконанням невеликих пісеньок героїв казок, що характеризують персонажів. Спочатку співає пісеньки вихователь, а коли казка буде засвоєна, діти виконують її самостійно.

Набагато швидше і цікавіше казка буде сприйматися дітьми, якщо при первісному її переказі педагог використовує різні музичні інструменти. Наприклад, знайомлячи дітей з, російської народної казкою «Колобок», він може зобразити на металофоні, як «покотився колобок», як «скаче» заєць; за допомогою барабана і тріскачки показати, як важко, ламаючи суччя в лісі, крокує ведмідь, а за допомогою цитри зобразити м'які, витончені рухи хитрої лисиці.

Діти дуже люблять казку «Троє поросят» С. Михалкова. Її читання добре супроводжувати музичними фрагментами - виконанням пісеньки веселих поросят і вовка з музичної інсценування цієї казки, записаної на платівку.

Знайомлячи дітей з віршем А. Барто «Конячка», буде цікаво прослухати в грамзапису однойменну музичну п'єсу Н. Потоловского. У старшій групі перед розучуванням вірша «Восени» О. Пушкіна доцільно прослухати в грамзапису «Осінню пісню» П. Чайковського.

Музика допомагає передати в малюнку характерні особливості художнього образу, збагачує дитячі враження.

На заняттях з малювання в молодшій групі вихователь вчить дітей робити мазки пензлем, передаючи певний ритм рухів, і в той же час вносить елемент гри - ритмічні мазки називає крапельками дощу. «Кап-кап-кап - капає дощик спочатку повільно, а потім все швидше і швидше», - каже вихователь і співає пісеньку: «Дощик, дощик, пущі, дамо тобі гущі, дамо тобі ложку - сьорбати потрошку!».

Музика в різних видах діяльності дошкільника знходить застосування за допомогою активній організаторській діяльності педагога.

Використання різних музичних творів у години дозвілля, на прогулянці, на заняттях збагачує дітей новими враженнями сприяє розвитку самостійної, творчої ініціативи. В організації цієї роботи велику допомогу вихователю надає музичний керівник.

МУЗИЧНІ ІНСТУМЕНТИ ВЛАСНИМИ РУКАМИ

Дитяче музикування є активним видом діяльності, в якому вдосконалюється мислення малюка; розвивається здатність проявляти ініціативу, самостійність. А найголовніше, збагачується його емоційна сфера - своєрідний імунітет від життєвих невдач. Адже емоції дають можливість оцінювати події, що з точки зору значущості їх для кожного з нас.

У процесі гри на інструментах яскраво проявляються індивідуальні риси кожного: наявність волі, емоційність, зосередженість, уяву. Для багатьох цей вид діяльності допомагає розкрити духовний світ, подолати сором'язливість і скутість.

Зараз у магазинах величезний вибір дитячих музичних інструментів. Але придбати ці іграшки вдається далеко не кожному. Та й потреби в цьому немає. Адже дитина так швидко росте, розвивається, а колишні іграшки перестають задовольняти пізнавальним потребам малюка. І необхідність в їх оновленні зростає з кожним днем.

Є хороший вихід. Можна самостійно конструювати іграшки і з часом їх оновлювати, видозмінювати. Зроблений своїми руками інструмент допоможе вам привчити малюка до спільної праці. Для конструювання потрібно не так вже й багато - бажання і трохи вигадки!

Музичні інструменти дуже привабливі для дітей, і вони хочуть грати самі; діти пізнають світ через гру, тому потрібно їм дати в руки музичні інструменти, нехай навіть найпростіші, - брязкальця, барабани, бубни, тріскачки, калатала, дерев'яні ложки, дзвіночки.

Такі інструменти-іграшки можна зробити вдома, разом з дітьми. Адже все, що нас оточує, може звучати:

·        порожня картонна коробка з дерев'яними паличками - барабан;

·        пластмасова коробочка або футляри під яєць (киндер-сюрприз), наповнені будь крупою, - це брязкальце, маракас;

·        порожня баночка з-під йогурту, усередині якої підвішена на нитці намистина - це дзвіночок;

·        трубочки для коктейлю різного розміру, закриті з одного боку і склеєні між собою - це сопілка, дудка.

Згодом можна створити різни види оркестрів:

·        горішковий – різноманітні інструменти зі шкарлупок горіхів;

·        скляний – пляшки з водою;

·        дерев’яний- ложки, коробочки, сопілочки

·        металевий – металафони, трикутники, дзвіночки;

·        шумовий – мара каси з різними наповнювачами, брязкальця, наповнені контейнери з – під «кін дер – сюрпризів» тощо.

Шляхом експерименту діти видобували звуки, застосовуючи різні прийоми гри на тих чи інших предметах. Потрібно створювати «Проблемні ситуації»: скажімо, запропонувати дітям з’ясувати, як у різних мисочках або коробочках звучатимуть морські камінчики або інші предмети.

Потрібно щоб діти самостійно відшуковували способи звуковидобування: трясти коробочкою, підкидати коробочку, перебирати в мисочках різні матеріали( шишки, пісок, насіння тощо).

Можна також вигадати назву всім саморобним музичним інструментам за характером їхнього звучання. Щоб зацікавити дітей можна скласти ще й пісеньку, в якій можна проспівати назву кожного новоствореного інструмента і почути характер його звучання.

Виготовлення саморобних інструментів-іграшок не тільки розвиває винахідливість дітей, але і дозволяє зробити взаємини батьків з дітьми більш цікавими і плідними.